Поради батькам!!!

1. Не перекладайте відповідальність за виховання дитини на державу, школу чи комп’ютер!
2. Формуйте загальну культуру, яка б відповідала загальнолюдським цінностям, стандартам толерантної поведінки. Подавайте власний приклад (батьки і вихователі) толерантної поведінки, оскільки найбільш схильними до проявів насилля є люди, які в дитинстві зазнали жорстокість та інші види дискримінації.
3. Створюйте умови для соціалізації дитини в реальному житті, через гуртки, заняття спортом, участі в громадських організаціях, руху волонтерів. Спільна позитивна діяльність, співтворчість найбільш ефективно впливає на соціалізацію.
4. Вчіться разом з дитиною користуватися новими медіа. Вини є цінним джерелом інформації. Головне дати зрозуміти, що нові медіа – засіб отримання інформації і професійного росту, розширення можливостей конструктивної реалізації, а не самоціль. Інтернет – не ціль, а метод досягнення певних поставлених, сформульованих цілей та завдань.
5. Перш, ніж входити в мережу потрібно сформулювати для себе мету і триматися в рамках завдань. Оскільки дітям важко утримувати увагу, то потрібно допомогти виробити певні навики, певний час разом користуватися НМ, показуючи, що «Я довіряю тобі». Обговорювати не тільки позитивну інформацію, а й негативну, не боятися відвертих розмов, визнавати більші можливості оволодіння НМ молодими людьми, вчитися у них.
6. Навчити дитину організовувати дозвілля. Людина часто йде в соціальну мережу, або користується новими медіа тому що нічим зайнятися. Якщо батьки проводять дозвілля лише пасивно переглядаючи ТВ, то важко очікувати від дитини іншого. Гра в ігри, безцільне блукання по мережі часто створює лише ілюзію активного життя.
7. Пояснюйте, що надмірне захоплення новими медіа зменшує час на спілкування в реальному житті. Нові медіа вимагають додаткового часу, що зменшує можливості соціальних контактів в реальному житті, впливає на стан здоров’я (відсутність свіжого повітря, зменшення часу на сон, порушення режиму дня).
8. Якщо дитина в житті не може знайти друзів, то в соціальній мережі легше може знайти друзів або знайомих по інтересам. Одночасно батьки мають спостерігати чи не зменшується кількість контактів дитини в реальному житті, чи не пропускає школу, чи є обов’язки по дому, інша соціально-активна діяльність в реальному житті.
9. Слідкуйте, щоб захоплення новими медіа не пе5ретворилося в залежність, коли людина втрачає владу над собою (т.зв. нехімічні залежності).
10. Зацікавте дитину в можливостях творення власних ідей через нові медіа. Показуйте дітям цікаві інтерактивні можливості нових медіа у відповідності до інтересів дитини (а не батьків), щоб дитина була не тільки споживачем медіа продукції, а й її творцем. Навчіть дитину відсіювати інформаційне сміття.

Поради батькам першокласників!

• Для відновлення сил спати дитина повинна не менше 10-11 годин на добу, а її руховий режим має складати 12—14 годин на тиждень;
• Прогулянки на свіжому повітрі — найкращі ліки від перевтоми. Денна норма прогулянки першокласника — 3 години. Перед телеекраном або комп’ютером дитина не повинна проводити більше 15 хвилин;
• Після школи необхідно 2-3 години відпочинку. Найпродуктивніший час для виконання завдань  з 15 до 16 години. Дитина повинна обов’язково мати своє робоче  місце для  уроків. Після 20 хвилинних занять, необхідні 10-15 хвилин перепочинку.
• Під час приготування уроків не варто сидіти над дитиною, давайте їй можливість працювати самостійно;
• Не можна критикувати дитину за неуспішність, порівнюючи її з іншими однолітками;
• Показуйте особистий приклад поведінки, не допускайте розбіжності між слова й діями: “Роби, як я””, а не “Роби, як я кажу ”. Доведено, що дитина сприймає поведінку педагога (батьків) як зразок для наслідування;
• Важливо ставити перед дитиною конкретні вимоги і давати чіткі пояснення, чому в тій або іншій ситуації слід діяти так, а не інакше. Але не ставте перед своєю дитиною завищені вимоги. Не робіть їх суворішим, ніж вимоги вчителя;
• Виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини. Говоріть, якомога краще про школу, вчителів  та предмети. Вашій дитині досить того, що вона бореться зі своїми власними упередженими думками;
• Пам’ятайте, що кожна людина має право на помилку.
• Коли дитина порушує правила поведінки, запитайте в першу чергу себе, що дитині потрібно, чого їй не вистачає, а що навпаки в надлишку? А якщо ви все ж таки вирішили покарати вашу дитину, дайте собі відповідь на запитання: “Для чого?”. Тобто що ви хочете отримати від  цього покарання?
• Більше спілкуйтесь з дитиною, цікавтесь її справами, допомагайте у вирішені складних ситуацій. Пам’ятайте, якщо дитина відчуває вашу любов, увагу, зацікавленість її справами, підтримку, співпереживання, ваше бажання допомагати, вона завжди буде з вами щирою, відвертою, врівноваженою та доброзичливою.

 «Важкі діти – ті, в яких немає душевного контакту з дорослими»

(С. Соловейчик)